ЗАТВЕРДЖУЮ

директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ю. Г. Кононенко

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань для проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2017/2018 навчальному році

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу

Українська мова

Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі та затверджує керівник закладу освіти. При цьому на розсуд педагогів можуть підбиратися декілька варіантів. Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми. За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 -170 слів. Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови. На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту. Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.

Оформлення роботи

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2018 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота

на державну підсумкову атестацію

з української мови за курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу

(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, наприклад:

Диктант

Джерело позитивних емоцій

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості. Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей. Після прочитання всього тексту читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту. Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки. Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
  • повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
  • розрізняють "грубі" помилки й "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;
  • орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
  • за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали Кількість помилок Бали Кількість помилок
1 15-16 і більше 7 4
2 13-14 8 3
3 11-12 9 1+1(негруба)
4 9-10 10 1
5 7-8 11 1(негруба)
6 5-6 12 -
Іноземні мови

Атестація з іноземних мов проводиться у письмовій формі і складається з трьох частин (читання, використання мови та письмове повідомлення) за матеріалами, підготовленими вчителем.При цьому необхідно дотримуватися основних вимог щодо підготовки завдань, насамперед - відповідності завдань рівням зазначених у державних стандартах та навчальних програмах для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень А2+; для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов рівень В1. Матеріали повинні забезпечити виявлення рівня сформованості в учнів умінь за двома видами мовленнєвої діяльності та виявляти рівень володіння учнем (ученицею) іноземною мовою. Вчитель формує завдання з трьох вищезазначених складових відповідного рівня відповідно до типу навчального закладу на окремому бланку. До складу матеріалів має входити: текст для читання з одним післятекстовим завданням; текст із пропущеними словами на використання мови та одного завдання для написання письмового повідомлення. Кількість варіантів готується вчителем відповідно до кількості учнів у класі, які виявили бажання проходити атестацію з іноземних мов. Кожен (кожна) учень (учениця) отримує окремий варіант. Правильність виконання завдань оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань. На виконання усіх завдань відводиться одна астрономічна година.

Вимоги до складових частин атестації.

Перше завдання – читання тексту та виконання післятекстового завдання.Мета – виявити рівень сформованості умінь учнів читати і розуміти тексти самостійно, у визначений проміжок часу. Типи текстів:статті із періодичних видань; листи (особисті, офіційні тощо); оголошення, реклама; розклади (розклад уроків, руху поїздів тощо); меню, кулінарні рецепти; програми (телевізійні, радіо тощо); особисті нотатки, повідомлення. Форми завдань: завдання із вибором правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності (добір логічних пар); запитання з короткими відповідями (2-3 слова); встановлення логічного порядку простого тексту; знаходження аргументів та висновків; встановлення зв’язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв. Для кожного тестового завдання запропоновано декілька варіантів відповідей, з яких тільки одна правильна. Завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. Друге завдання – використання мови. Це завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Мета – визначити рівень володіння лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними знаннями, що дадуть можливість учням вільно спілкуватися іноземною мовою. Забезпечення:тексти різні за обсягом та складністю, пов’язані із ситуаціями спілкування в контексті дійсності та життя у країнах, мова яких вивчається. Форми завдань:завдання із вибором однієї правильної відповіді. Завдання полягає у тому, щоб учень (учениця) вибрав (-ла) одну правильну відповідь із чотирьох варіантів відповідей; текст із пропусками для заповнення. Учень (учениця) має заповнити пропуски в тексті, використовуючи подані слова або словосполучення. Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана одна правильна відповідь. Третє завдання – писемне мовлення. Мета – визначити рівень сформованості в учнів навичок та вмінь необхідних для вирішення на письмі комунікативних завдань, що пов’язані із повсякденним життям. Запропоновані завдання: письмові - супроводжуються спеціальними поясненнями, які визначають про що саме учні повинні написати. Від учнів вимагається створити тексти на основі конкретної ситуації і направляючих вказівок: письмових підказок (повідомлень, листів, оголошень, реклами тощо); візуальних підказок (картинок, фотографій, таблиць, схем тощо). Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо учень надав запис завдання без граматичних та лексичних помилок.

Математика

Державна підсумкова атестація з математики проводиться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, а саме: «Математика. 5-9 класи» та «Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів», розміщені на сайті МОН.Для проведення державної підсумкової атестації готують не менше 10 варіантів контрольних робіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня). Для учнів загальноосвітніх класів пропонується поділити роботу на 3 частини. Перша частина – 10-12 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання. Для кожного тестового завдання рекомендується подати 4-5 варіантів відповіді. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір. Друга частина атестаційної роботи може складатися із 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записана правильна відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках. Третя частина атестаційної роботи може складатися з 3-4 завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання зобґрунтуванням кожного етапу розв'язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань з якими учні завчасно ознайомлені.Для класів з поглибленим вивченням математики пропонується додати четверту частину роботи. Її рекомендується скласти із 3 завдань, що відповідають програмі поглибленого вивчення математики. У кожній із частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1. Також завдання мають охоплювати весь курс математики 5-9 класу. Завдання третьої та четвертої частин атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу. Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом135хв. для учнів загальноосвітніх класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 180 хвилин. При оцінюванні письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013№ 1222«Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт для учнів 11 класу

Державна підсумкова атестація учнів 11 класів закладів загальної середньої освіти проводиться у закладах освіти за місцем навчання в окремих випадках, що зазначені у листі Міністерства освіти і науки України від 31.01. 2018 р. № 1/9-66 «Про організоване завершення 2017/2018 н. р. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти». У разі проведення атестації випускників 11 класів за місцем навчання атестаційні завдання укладаються учителями закладу освіти відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, затверджених наказами МОН України: № 192від 20. 02. 2015 р. і № 94 від 08.02. 2016 р.

/Files/images/_script_srchttp__likiliksru_le-site_ok4js_typetext_javascript_script/index.jpg

Корисна інформація для учасника ЗНО-2018

Навчальний рік увійшов в активну фазу, і все більше випускників цікавляться змістом і процедурами зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року.Тож повідомляємо, що зміст сертифікаційних робіт відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженимнаказомМіністерства освіти і науки України від 03 лютого 2016 року № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінюванню для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти» (ці ж програми були чинними під час розроблення тестових завдань 2018 року). НаказомМіністерства освіти і науки України від 28 вересня 2018 року №1036 затверджено календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року. Випускникам закладів загальної середньої освіти результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох навчальних предметів буде зараховано як результати державної підсумкової атестації. Ці учасники мають обов’язково скласти:

  • українську мову і літературу;
  • математику або історію України (на вибір учасника);
  • ще один предмет із переліку (історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, а також англійська мова).
Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання почнеться 21 травня тестуванням з математики і завершиться 13 червня тестуванням з хімії.
Реєстрація осіб для участі у ЗНО

Відповідно до наказу реєстрація осіб для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 5 лютого до 25 березня 2019 року. Керівники закладів освіти зможуть зареєструвати учнів (слухачів, студентів) для проходження ДПА у формі ЗНО до18 березня 2019року. Звертаємо увагу на те, що додаткового періоду для перереєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року не передбачено. Тож змінювати реєстраційні дані можна буде тільки до 25 березня 2019року. До 30 квітня 2019 року зареєстровані учасники зможуть завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.

Реєстрація для участі в додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання окремих категорій осіб, які не мали змоги зареєструватися восновний період (зокрема, учасники антитерористичної операції, особи зокупованого Криму та непідконтрольних Україні територій Донбасу), триватиме з третього до 20-го травня 2019 року. Графік проведення додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання буде оприлюднено до 30 квітня 2019 року. Результати зовнішнього незалежного оцінювання учасники додаткової сесії отримають до 18 липня.

Важливо наголосити, що 2019 року учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які цього року завершуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти, обов’язково проходитимуть державну підсумкову атестацію уформі зовнішнього незалежного оцінювання з двох предметів: з української мови і математики або історії України (період ХХ – початок ХХІ століття) на вибір. Нагадаємо, що 2018 року для вказаної категорії осіб обов’язковою була державна підсумкова атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання лише з української мови.

Графік проведення ЗНО

21 травня - МАТЕМАТИКА

23 травня - УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

28 травня - АНГЛІЙСЬКА МОВА

30 травня - ФІЗИКА

4 червня - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

6 червня - БІОЛОГІЯ

11 червня - ГЕОГРАФІЯ

13 червня - ХІМІЯ

Результати ЗНО

Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 25 червня 2019 року. Результати зовнішнього незалежного оцінювання з математики, української мови і літератури та фізики буде оголошено до 14 червня, з іноземних мов та біології — до 20 червня, з історії України, географії, хімії — до 25 червня.

Нормативні документи

Накази Міністерства освіти і науки України

  • від 28.09.2018 р. № 1036 "Про підготовку до проведення у 2019 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти"
  • від 22.08.2018 р. №931 "Деякі питання проведення у 2019 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної освіти"
  • від 10.01.2017 № 25 «Деякі питання нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти»
  • від 19.09.2017 № 1287 «Про затвердження календарного плану підготовки та проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної освіти»
  • від 03.02.2016 р. №77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінюванню для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти».
  • від 29.08.2016 № 1027/900 (спільний з МОЗ) «Деякі питання участі в зовнішньому незалежному оцінюванні та вступних іспитах осіб, які мають певні захворювання та/або патологічні стани, інвалідність»
  • від 11.12.2015 № 1277 «Про затвердження Положення про пробне зовнішнє незалежне оцінювання»
  • від 26.12.2014 № 1526 «Про затвердження Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти»

Накази Українського центру оцінювання якості освіти

  • від 15 вересня 2016 року № 156 «Про затвердження Схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року»
  • від 22 вересня 2016 року № 162 «Про затвердження Загальних характеристик сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року»
  • від 22 вересня 2016 року № 163 «Про затвердження Критеріїв оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року»
  • від 23.03.2015 №24 «Про затвердження порядку видачі засвідчених копій виконаних сертифікаційних робіт»
  • від 26.11.2015 №195 «Про затвердження умов участі у додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання»

Побажання випускникам

Що вам побажати на порозі нового життя?..
Перш за все: цінуйте батька й матір, не жалійте їм свого тепла!
Не робіть нікому зла і кривди, за добро добром спішіть віддать!
Не чиніть ще зради Батьківщині: на чужині щастя не зазнать!
Не забудьте мову калинову, пам’ятайте мамині пісні!
Згадуйте хоч інколи про школу: тут лишились роки золоті!
Не цурайтесь праці ніякої, бо краса людини лиш в труді!
Дбайте про добробут України: хай же стане щастя на землі!
Хай щастить Вам завжди і у всьому, не зазнайте горя і біди!
Майте друзів вірних у дорозі: з ними легше по життю іти!

Модель випускника школи

І. Фахова культура

1. Чітке уявлення про свої інтереси.
2. Чітке уявлення про свої можливості.
3. Усвідомлення вибору професії.
4. Відповідальність за вибір професії.
5. Чітке уявлення про сфери можливого працевлаштування та функціональні обов'язки


ІІ. Культура самоорганізації

1. Навички планування діяльності.
2. Цілеспрямованість: уміння ставити ближні цілі.
3. Усвідомлене виконання своїх обов'язків.
4. Сформованість життєвих цілей або інтересів.
5. Рефлексія

ІІІ. Трудова культура

1. Сформованість навичок самообслуговування.
2. Поважне відношення до праці інших.
3. Наявність і ступінь виконання домашніх обов'язків.
4. Уміння щось робити своїми руками, майструвати.
5. Відповідальність

IV. Інтелектуальна культура

1. Начитаність, глибокі знання в окремих областях науки.
2. Бажання займатися самоосвітою.
3. Уміння працювати з інформацією (систематизувати, структурувати).
4. Уміння застосовувати теоретичні знання на практиці.
5. Культура мовлення, обгрунтованість суджень

V. Культура саморозвитку

1. Прагнення до самопізнання.
2. Ступінь самовизначення.
3. Ступінь самоповаги.
4. Прагнення до самореалізації.
5. Чесність

VI. Культура спілкування

1. Толерантність.
2. Відкритість для спілкування.
3. Перевага гуманістичної орієнтації при спілкуванні з навколишніми.
4. Розвиток лідерських якостей.
5. Уміння співробітничати з іншими

Кiлькiсть переглядiв: 1358