/Files/slider/uk_pr/Л.Б..jpg

Малишко Любов Борисівна

Практичний психолог першої кваліфікаційної категорії, соціальний педагог (кваліфікаційна категорія "спеціаліст") школи. Освіта вища. Закінчила Полтавський педагогічний інститут за спеціальністю учитель історії; Чернігівський ОІППК за спеціальністю практичний психолог і соціальний педагог. Педагогічний стаж роботи 33 роки. Остання атестація у 2017-2018 навчальному році.

Поради вчителям

Психологічні рекомендації вчителю
  • Розвивати і вдосконалювати вміння діяти цілеспрямовано і методично правильно.
  • Ніколи не відкладати на «потім» неприємну справу.
  • Починати бесіду з учнями з тих питань, які можуть бути вирішені найлегше.
  • Усі вимоги і накази оформляти як запитання до учнів.
  • Ніколи не критикувати без потреби: критика - засіб, а не мета.
  • Об’єктом критики може бути тільки погано виконане завдання, але ні в якому разі не особистість учня.
  • Навчитися контролювати педагогічні ситуації, що виникають у класі, і в разі необхідності різко втручатися і змінювати їх.
  • Засвоїти манеру триматися спокійно. Ніколи явно не виявляти здивування або роздратування.
  • Намагатися бути самостійним у судженнях і висновках.
  • Не зловживати владою, наданою Вам як учителю
  • Складати план бесіди, наперед продумувати її цілі, можливі несподівані реакції учнів, бажані й небажані наслідки, провокувати учнів на емоційні позитивні реакції.
  • Намагатися бути підтягнутим, елегантним, акуратним; з учнями - привітним, ввічливим, доброзичливим, коректним.
  • Виявляти справжній інтерес до проблем учнів.
  • Уміти ставити себе на місце учнів, намагатися побачити проблему їхніми очима.
  • Навчитися переконувати, а не наказувати.
  • Обов’язково запам’ятовувати імена учнів.
  • Завжди підтримувати в учнів позитивну установку.
  • Бути готовим до несподіванок, не піддаватися першій реакції.
  • Розвинути в собі вміння створювати і підтримувати теплу, мирну, задушевну атмосферу бесіди.
  • Не поспішати з прийняттям рішень, особливо покарань.
Симптоми виснаження педагогів

Феномен виснаження педагогів вивчається різними вченими, у тому числі і психологами. На сьогодні складено перелік симптомів виснаження.

Фізичне виснаження:
  • дефіцит енергії;
  • хронічна втома;
  • слабкість;
  • дискомфорт в області шиї та плечових м’язів;
  • біль у спині;
  • зміни ваги тіла;
  • підвищена чутливість до простуди та вірусної інфекції
  • безсоння;
  • кошмарні сновидіння
Емоційне виснаження:
  • почуття пригніченості;
  • віддсутність надії на допомогу;
  • нестримний плач;
  • почуття розчарування;
  • емоційна спустошеність;
  • почуття відчаю, самотності;
  • утрата віри в себе.
Духовне виснаження:
  • негативна установка на себе, на роботу, на життя;
  • дегуманістична установка на оточуючих (агресивність, цинізм);
  • неувага до себе;
  • почуття неповноцінності;
  • утрата контактів з колегами.

Поради учням

Як не стати жертвою злочину

  1. Перебуваючи на вулиці, будьте уважні: не підходьте до машини, що зупинилася, навіть якщо вас просять показати напрямок руху, або вказати точну адресу, чи незнайомі дорослі хочуть передати вам якесь доручення від батьків.
  2. Завчасно обирайте найбезпечніший маршрут, обговорений із батьками, якщо ви будете пересуватися самі. Вулиці повинні бути освітлені та багатолюдні
  3. За можливістю уникайте маршрутів через безлюдні сквери та парки.
  4. Ідіть по краю тротуарів або назустріч руху машин – таким чином ви зменшите можливість раптового нападу.
  5. Оберніться перед тим, як увійти у двір, під’їзд, ліфт. Якщо в під’їзд заходить незнайомець і з вами чекає на ліфт, не поспішайте сідати в кабіну, краще підіть пішки.
  6. Не користуйтеся без необхідності в салонах транспорту мобільними телефонами, це може спровокувати грабіжників вийти за вами та пограбувати вас.
  7. Будьте уважні та обережні в годину пік у транспорті.
  8. Гроші та документи носіть у внутрішніх кишенях одягу, задні кишені – легка здобич для грабіжника.
  9. Не носіть мобільний телефон на шнурку на шиї – всі шнурки елементарно обриваються або зрізаються.
  10. Не давайте свій мобільний незнайомцям, навіть для «дуже важливого дзвінка», або якщо вони представилися працівниками міліції. Діти мають право не давати без дозволу батьків цінні речі.
  11. Якщо ви помітили, що вас переслідують, намагайтеся змінити темп та напрямок, зайдіть у людне місце: кафе, магазин, кіоск, за можливості попросіть своїх близьких зустріти вас (зайти за вами).
  12. У випадку нападу якомога голосніше кличте на допомогу, кричіть слово «пожежа», на нього люди реагують швидше, визираючи у вікна, або «допоможіть».
  13. Якщо ви впевнені, що самостійно подолаєте супротивника, використовуйте своє право на необхідну самооборону.
  14. Перебуваючи вдома наодинці, в жодному разі не відчиняйте незнайомим двері, навіть якщо до вас завітали міліціонери. Передзвоніть і повідомте батькам про візит незнайомців. Якщо вас запитують, коли повернуться батьки, скажіть, що вони скоро прийдуть (вийшли у магазин чи до сусідів тощо), а самі в цей час зателефонуйте батькам.
  15. Пам’ятайте, що ваші цінні речі, особливо вироби із золота і срібла можуть стати легкою здобиччю грабіжників, тому бажано носити цінні прикраси тільки в присутності батьків. Шахраї можуть виманювати під будь-яким приводом (узяти подивитися, порівняти їх зі своїми і т.п.). Пам’ятайте, що дитина зазвичай першою потрапляє в поле зору злочинця. Тому у стінах навчального закладу робітники та педагогічний колектив не несуть відповідальності за ваші мобільні телефони, цінні речі, дороге взуття та вбрання, золоті прикраси. Одяг та взуття сучасної дитини повинні бути безпечними та зручними.
  16. Увага! У будь-якому випадку намагайтеся запам’ятати зовнішність злочинця, його вік, зріст, ходу, у що він був одягнений, напрямок руху та негайно повідомте про це мі за телефоном 102. Багато злочинів можна попередити, а ті, що сталися, – розкрити за «гарячими слідами», у разі вашого своєчасного звернення в міліцію.

П'ятнадцять кроків до впевненості в собі (за Ф. Зімбардо)

  1. Зізнайтеся собі у своїх сильних і слабких якостях і відповідно сформулюйте свою мету.
  2. Вирішіть, що для вас цінне, у що вірите, яким би хотіли бачити своє життя.
  3. Докопайтеся до коріння, проаналізуйте своє минуле. Спробуйте зрозуміти і вибачити тих, хто змусив вас страждати, не допоміг, хоча й мав змогу. Вибачте собі самому свої помилки.
  4. Почуття провини й сорому не допоможуть вам досягти успіху. Не дозволяйте собі піддаватись їм.
  5. Шукайте причини своєї поведінки не у фізичних, соціальних, економічних аспектах нинішньої ситуації, а в недоліках власної особистості.
  6. Не забувайте, що кожну подію можна оцінити по-різному.
  7. Ніколи не кажіть про себе погано; особливо уникайте приписувати собі негативні риси.
  8. Ваші дії можуть заслуговувати на різну оцінку; якщо вони піддаються конструктивній критиці, скористайтеся цим для свого блага, але не дозволяйте іншим критикувати вас як особистість.
  9. Пам’ятайте, що інколи поразка ― це удача; з неї ви можете зробити висновок, що ставили хибну мету, не варту зусиль.
  10. Не миріться з людьми, заняттями й обставинами, які змушують вас відчувати свою неповноцінність.
  11. Дозволяйте собі розслабитись, дослухатись до своїх думок, зайнятись тим, що вам до душі.
  12. Тренуйтесь у спілкуванні; насолоджуйтесь відчуттям тієї енергії, якою обмінюються люди.
  13. Не треба надто охороняти своє «Я» ― воно значно міцніше та пластичніше, ніж вам здається. Нехай краще зазнає короткочасного емоційного удару, ніж опиниться в бездіяльності й ізоляції.
  14. Поставте собі серйозну віддалену мету, на шляху до якої треба досягти меншої, проміжної. Тверезо зважте, які засоби потрібні для того, щоб досягти цієї мети
  15. Ви не пасивний об’єкт, на який звалюються неприємності, не травинка, на яку в будь-який час можуть наступити. Ви ― вершина еволюційної піраміди, утілення надій своїх батьків, неповторна особистість.

Правила вибору професії

Обираючи професію, вивчіть, чи необхідна вона на ринку праці регіону.
  • Вивчіть свої інтереси, нахили, здібності, фізичні можливості.
  • Досконало вивчіть обрану професію, ознайомтеся з професіограмою, вивчіть умови праці, медичні показання та протипоказання.
  • Порівняйте свої можливості з вимогами обраної професії.
  • Підберіть запасний варіант.
  • Обравши для себе майбутню професію, проявіть стійкість у реалізації професійного наміру та досконалого оволодіння професією.
Щоби зменшити ймовірність виникнення стресів, необхідно:
  • Правильно харчуватися ― більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів; зменшити споживання солі. Обов’язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.
  • Бувати на повітрі, гуляти, бігати, зайнятись аеробікою.
  • З’їсти морозиво ― там є компонент, який покращує настрій.
  • З’їсти банан: у ньому є серотин ― гормон щастя.
  • Постійні вправи на релаксацію знижують напруження у стресових ситуаціях.
  • Необхідно слухати спокійну музику.· Робити те, що подобається. Хобі ― те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитеся.
  • Не треба братися за непосильні справи. Це допоможе запобігти розчаруванню, невдачам.
  • Не зловживайте кавою, алкоголем.
  • Зі стресом можна впоратися, треба тільки мати бажання та трохи вільного часу виключно для себе.
  • Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях ― це збереже здоров'я та сприятиме успіху.
  • Справжнє психічне та фізичне здоров'я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмось нормам та стандартам, а в тому, щоб дійти згоди із самим собою.
Традиційні засоби «першої допомоги» при стресах
  • Сон
  • Контрастний душ
  • Відпочинок на природі
  • Вечірні прогулянки
  • Заняття улюбленою справою
  • Фізичні вправи, спорт
  • Приємне спілкування
Позитивне мислення ― важливий чинник запобігання стресам
  1. Стрес ― це ваші особисті відчуття
  2. Відчувати або не відчувати стрес ― це залежить від вас
  3. Виявляйте причини, що викликають у вас стрес
  4. Намагайтесь змінити своє поводження, якщо те, що ви робите, не приносить успіху.
  5. Вірте у позитивне майбутнє і дотримуйтесь принципу: «Все, що робиться, ― все на краще»
  6. Невдоволення навколишнім світом ― головне джерело стресів, що виникають у людини.
  7. Ви ― головна цінність для самого себе. Формуйте впевненість у собі і почніть любити і поважати самого себе.

Поради батькам

Консультація для батьків агресивних дітей
При взаємодії з агресивною дитиною:
  • приймайте дитину такою, яка вона є;
  • висуваючи до тинини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
  • розширюйте кругозір дитини;
  • включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
  • ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.
Боротися з агресивністю потрібно:
  • Терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути у батьків і вчителів.
  • Поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися.
  • Заохоченням. Якщо ви хвалите свою дитину за гарне поводження, то це розбудить у неї бажання ще раз почути цю похвалу.
Консультація для батьків дітей, які відчувають страхи
Якщо дитина відчуває страхи:
  • приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;
  • розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;
  • із розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;
  • заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.
Консультація для батьків дітей, схильних до брехні
Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил:
  • частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;
  • якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвердість, зясувати причину неправди;
  • знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунити її так, щоб розвязати цю проблему;
  • не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку.
Консультація для батьків щодо спілкування з дітьми, які мають емоційні труднощі
  • Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.
  • Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції ― це результат тривалого стримування емоцій.
  • Не слід вчити дитину пригнічувати свої емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.
  • Не слід у поцесі занять з «важкими» дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити у повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирнішує проблему.
  • Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.
  • Із метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтва, поезію, літературу, музику чи заняття спортом, танцями.
Пропонуємо анкети, які допоможуть батькам перевірити свою роль у вихованні дитини
Анкета 1. «Так» - 10 балів; «Ні» - 0 балів; «Не знаю» - 5 балів
  1. Часом син або дочка поводяться так, що залишається тільки руками розводити або звернутись по допомогу до друзів
  2. Іноді ви довіряєте дитині таємницю, яку нікому іншому б не розповіли
  3. Вам доводиться просити в дитини вибачення за свою поведінку
  4. Ви зауважуєте, що характером дитина пішла не у вас, і радієте з цього.
  5. Коли у дитини на даний момент всього вдосталь (іграшок, одягу тощо), купувати ще немає рації, навіть якщо є зайві гроші.
  6. Ваша дитина ― ваш ідеал. Саме про таку ви мріяли все життя.
  7. Іноді вам здається, що дитина учить вас по-новому мислити та оцінювати життя.
Анкета 2. «Так» - 0 балів; «Ні» - 10 балів; «Не знаю» - 5 балів
  1. Від деяких дитячих витівок ви вибухаєте, хоча потім і шкодуєте про це.
  2. Інтуїція й досвід –кращі порадники у вихованні дітей
  3. Ви ображаєтесь, якщо хтось негарно висловлюється про вашу дитину
  4. Ваші таємниці – це святе. А ось у дитини не повинно бути жодних секретів від батьків
  5. Неприємності або невдачі боляче ранять вашу душу й самолюбство
  6. До певного віку кращий засіб виховання – ремінь
  7. Дитина завдає вам більше турбот, аніж радості
  8. Ваша квартира – арена вічної лайки, а супротивники в ній – дорослі і діти
Результати анкетування
  • 100-150 балів. Загалом ви здатні зрозуміти дитину. І навіть можете іноді пристати на її позицію. Якщо ви на запитання анкети відповідали чесно, і теорія не розходиться з практикою, вас можна визнати взірцем, гідним наслідування.
  • 50-99 балів. Ви на правильному шляху. Тимчасові труднощі чи конфлікти з дитиною можна розв’язати, почавши із себе. Тільки не намагайтесь виправдатися нестачею часу чи нестерпним характером нащадка, вплив на нього і контроль над ситуацією у вас є. Цим треба терміново скористатись. І не бійтеся втратити себе. Розуміти не завжди означає приймати. Але без цього розуміння ситуацію не виправити.
  • 0-49 балів. Співчуваємо вам. А ще більше вашій дитині. Адже поруч із нею немає доброго старшого друга, якого вона потребує. І майте на увазі, дитина може знайти його на стороні. Поки улюблене, але зовсім не зрозуміле чадо не відвернулось від вас остаточно, терміново шукайте підхід. Із іншого боку, можливо, потрібна допомога психолога або … самої дитини. Повірте, немає нічого соромного у визнанні власної неправоти. Адже дитина вам потім щиро скаже дякую.
Кiлькiсть переглядiв: 149