Розвиток творчого потенціалу особистості, формування в учнів досвіду творчої діяльності є найважливішим завданням сучасної шкільної освіти. Вдосконалення уроку як форми навчання в наш час втілюється в сучасних нових технологіях, які дозволяють найповніше реалізувати в навчальному процесі індивідуальні особливості учнів, розвивають їх креативне мислення, прияють тому, що особистість стає більш розкутою в науковому плані, більш сміливою, творчою, успішною.

У методиці навчання накопичений значний досвід застосування різноманітних педагогічних технологій. Особливої уваги серед яких заслуговують:

1) технології на основі особистісно зорієнтованого педагогічного процесу (гуманно-особистісна технологія технологія розвиваючого навчання проектна технологія , технологія формування творчої особистості);

2) технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів (ігрові технології, технології проблемного навчання, інтерактивні технології);

3) технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу (комп’ютерні (інформаційні) технології, технологія індивідуального навчання , групові технології технологія комунікативно-інформаційного та мультимедійного навчання.

Діяльності в умовах особистісно орієнтованого уроку учні навчаються під керівництвом учителя: від пояснення суті такого навчання, формування відповідних навичок до розвитку умінь висловлювати власну думску та цінувати чужу, толерантно ставитися й відповідно висловлюватися: "Я вважаю...", "Мені здається...", "Я думаю...", "На мій погляд..." тощо.

Щоб мета уроку була сприйнята школярем, учитель забезпечує відповіжну мотивацію: повідомляє "вагу" виучуваного матеріалу для отримання підсумкової оцінки; можливість застосування набутих знань у житті, майбутній професійній діяльності; підкреслює схожість аналізованих питань з проблемаи конкретної особистості тощо.

Відчути себе творцем "власної долі" учень зможе за умови активної участі в проектуванні, організації та контролі навчальної діяльності:

1.Щодо кінцевого результату: кожен сам обирає рівень домгань, оцінку, яку хотілося б отримати в результаті опрацювання матеріалу.

2. У складанні та обговоренні плану роботи. Навіть запропонований учителем план сприймається (і приймається!) як власний, якщо учневі була надана можливість внесення коректив: "Я ж погодився з ним!"

3. У виборі способів навчальної діяльності, пропонованих завдань і шляхів їх розв'язання. Варіативність стосується як фіксації нового матеріалу (схема, план, тези, опорний чи розгорнутий конспект, таблиця та ін.), так і відповідей на поставлені запитання (усно чи письмово, за опорним конспектом чи без нього тощо), домашніх завдань.

4. У залученні до контролю та оцінювання через самоконтроль, взаємоопитування, аналіз відповідей товаришів, самооцінку й зіставлення її з оцінкою учителя та наперед заданим зразком.

Порівняння різних методів навчання уже сьогодні дозволяє впевнено стверджувати, що питання застосування інтерактивних методів навчання є актуальним, бо стати учням вільними, толерантними, оптимістично налаштованими, готовими до подолання труднощів навчання та життя спроможне саме інтерактивне навчання.

Для того, щоб ви переконалися у ефективності застосування методів інтерактивної технології навчання, порівняємо пасивне, активне і інтерактивне навчання

1. Пасивні методи навчання:

учень є пасивним слухачем. Він сприймає матеріал, який надає йому вчитель: текст підручника, відеофільм, таблиці, схеми, додаткову інформацію тощо. Тут використовуються методи, коли учні або слухають, або читають, або дивляться (пояснення матеріалу вчителем у вигляді лекції, розповіді; демонстрація)

Переваги:

v Можна подати великий за обсягом матеріал за короткий час

v Матеріал сприймають усі слухачі одночасно

v Витрачається мала кількість часу на пояснення, розповідь.

Вади:

v Учні пасивні, не спілкуються ні з учителем, ні між собою

v Не виконують ніяких завдань

v Зазвичай невисокий відсоток засвоєння знань

v Учителю важко проконтролювати рівень засвоєння матеріалу та якість знань учнів

2. Активні методи навчання:

учитель і учень знаходяться в постійному взаємозв’язку. Учень відповідає на питання вчителя, розповідає. У вчителя є можливість співпраці з кожним учнем окремо. У цьому разі використовуються бесіда, дискусія, фронтальне опитування тощо.

Переваги:
  • Високий рівень інформації (проблемний метод)
  • Велика кількість учнів, які одночасно можуть сприймати інформацію
  • Відсоток засвоєння матеріалу досить високий
  • В організації навчання велику роль відіграє майстерність педагога
  • Учитель може проконтролювати надані учням знання
Вади:
  • Учні спілкуються тільки з учителем
  • Зазвичай така модель використовується тільки на етапі актуалізації знань
  • Учень знаходиться в постійні напрузі: «спитає – не спитає?», «чи правильною буде моя відповідь?», «чи прислухаються до моєї думки?»
  • Учень може бути незадоволений тим, що його не спитали, не вислухали його думку.
3. Інтерактивні методи навчання:

постійний взаємозв’язок зв'язок учителя з учнями та учнів між собою, тобто відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю застосовують ділові та рольові ігри, мозковий штурм, круглі столи, дебати тощо.

Переваги:
  • Розширюються пізнавальні можливості учня (здобування інформації з різних джерел, її аналіз та застосування на практиці)
  • Зазвичай високий рівень засвоєння знань
  • Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнями
  • Учитель може розкритися як організатор, консультант
  • Формуються комунікативні навички учнів
Вади:
  • На вивчення певної інформації потрібен значний час
  • Необхідний інший підхід в оцінювання знань учнів
  • Недостатня кількість методичних розробок уроків із різних предметів

Як бачимо, інтерактивне навчання потребує багатостороннього типу комунікації, яка характеризується відсутністю полярності і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. У учнів такий тип комунікації формує уміння слухати себе і інших, відтворювати те, що почуто, пояснювати, задавати питання тощо.

Методи, техніки, прийоми, що використовуються в інтерактивному навчанні, допомагають учневі розкритись, виявити себе, свою позицію, формують критичне мислення.

Планування подальших подій, прогнозування, узагальнення ідей, рольові ігри, дискусія, ситуаційні вправи, групова робота, робота в парах, урок-суд, конференція, круглий стіл, подорож, експеримент; «мозковий штурм», «мікрофон», «займи позицію», «незакінчене речення», «коло ідей», «криптограма», «чиста дошка», «кубування», «гронування», «асоціативний кущ», «поєднай поняття», метод «позначки», «діаграма Ейлера-Вена», «сенкан», «логічний ланцюжок», «логічне структурування», робота в парах, «навчаючи – вчуся» ― ось далеко не повний список інтерактивних технологій, які вчителі нашої школи застосовують на уроках.

До нових освітніх стандартів відноситься навчання з використанням комп’ютерних технологій.

Серед них важливе місце займає мультимедіа – сукупність комп’ютерних технологій, в якій одночасно використовується кілька інформаційних середовищ: графіка, текст, відео, фотографія, анімація, звукові ефекти, звуковий супровід.

Інтенсивний розвиток мультимедіа-технології розпочався в середині 80-х років минулого століття. Нині ці технології застосовують у таких сферах:

1) розваги (комп’ютерні ігри, віртуальна реальність);

2) реклама (презентації, рекламні фільми);

3) телекомунікації (домашні сторінки в World Wide Web);

4) інформаційні системи (мультимедійні каталоги, архіви, довідники);

5) моделювання (тренажери);

6) навчання.

Щодо останньої сфери, то учні нашої школи знайомі з мультимедійними технологіями не теоретично, а практично. Учителі часто проводять уроки із мультимедійним супроводом, створюють презентації власного досвіду тощо. Учні в свою чергу готують презентації на задану тему, а також уміють створювати мультимедійне портфоліо (обдаровані, талановиті).

Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації між людьми.

У вузькому значенні «інформаційні технології» — це сукупність методів засобів, прийомів пошуку, зберігання, опрацювання, подання і передавання графічної, текстової, цифрової, аудіо- і відеоінформації на основі електронних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача.
Кiлькiсть переглядiв: 483