/Files/downloads/images (1).jpg

Методична робота ― важлива складова післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу. Вона має ґрунтуватися на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням досвіду діяльності педагогів і конкретного аналізу результатів навчально-виховного процесу. Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного педагогічного працівника. Основними функціями науково-методичної роботи є такі: планування, організація, діагностична, прогностична, моделююча, компенсаторна, відновлювальна, коригуючи, координуюча, пропагандистська, контрольно-інформаційна. Одним із завдань методичної роботи на сучасному етапі є активізація творчих здібностей учителів. Творчий характер закладений у самій суті професії педагога. Його дії не копіюють попередні, динамізм навчально-виховного процесу вимагає оптимального рішення в кожному конкретному випадку. До творчості спонукає вчителя і сьогоднішній учень ― розвинена і нестандартна особистість , вимоглива до свого наставника. Отже, нині необхідно формувати тип вчителя-новатора, справжнього фахівця. Успіх освітнього процесу залежить від того, чи відмовиться педагог від стереотипів минулих часів, чи готовий він засновувати стосунки з учнями на принципах гуманізму. Дійсність вимагає позбутися звичних установок, шукати нові форми спілкування як з учнями, так і з їхніми родинами. Критеріями фахової підготовки має стати рівень загальної культури вчителя та специфічні педагогічні характеристики: розуміння принципу природо відповідальності, що враховує природні задатки дитини, закономірності її розвитку; високий рівень володіння методикою знання дитячої психології.

Керівництво методичною роботою здійснюється науково-методичною радою

Структура науково-методичної ради

РОБОТА ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ НАД ПРОБЛЕМОЮ

«Створення в єдиному освітньому просторі школи умов для реалізації концептуальних засад реформування середньої освіти НУШ на інноваційній основі».

І етап 2020-2021 н. р.

Діагностика. Теоретичне обґрунтування проблеми. Створення наукової та матеріальної бази для єдиного освітнього простору школи

ІІ етап 2021-2022 н. р.

Спрямування всіх напрямів внутрішньошкільної методичної роботи, активізація діяльності шкільних ШМО та вдосконалення системи методичної роботи, організація самоосвітньої діяльності вчителів в контексті роботи над проблемою.

ІІІ етап 2022-2023 н. р.

Розвиток ініціативи і творчості кожного учителя та впровадження результатів наукових досліджень з питання реалізації концептуальних засад реформування середньої освіти НУШ в практику своєї роботи

ІV етап 2023-2024 н. р.

Самооцінювання освітніх та управлінських процесів в ліцеї. Проведення моніторингу стану викладання навчальних предметів, результатів навчальної діяльності учнів

V етап 2024-2025 н. р.

Узагальнення результатів роботи школи над проблемою. Вироблення практичних рекомендацій

Підвищення рівня педагогічної майстерності

Шляхи підвищення рівня педагогічної майстерності вчителів:

  • Курсова перепідготовка
  • Атестація
  • Робота за індивідуальною самоосвітньою темою
  • Участь у роботі творчих груп
  • Участь у підготовці методичних заходів
  • Участь у конкурсах
  • Участь у роботі методичних локацій
  • Участь у роботі опорних шкіл і шкіл педагогічної майстерності
  • Відкриті уроки
  • Творчі звіти
  • Презентації ППД
  • Майстер-класи
  • Участь у психолого-педагогічному семінарі- практикумі
НАШІ ПРОЄКТИ
Реалізація завдань школи здійснюється через цільові проєкти:
  1. «Управління навчально-виховним процесом»
  2. «Професійне зростання педагогів»
  3. «Якість навчання»
  4. «Обдарована дитина»
  5. «Профільне навчання»
  6. «Збереження життя і здоров'я учасників НВП»
Проєкт «Професійне зростання педагогів»

Мета: створити умови для підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів, збереження та розвитку творчого потенціалу всього колективу.

Основні завдання:
  1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.
  2. Формування в учителів готовності до впровадження сучасних інноваційних технологій.
Шляхи реалізації:
  1. Посилення ролі методичної служби школи у проведенні діагностики, вивчення рівня професійної компетентності вчителів.
  2. Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.
  3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.
  4. Широке висвітлення позитивного досвіду через:
  • семінари – практикуми;
  • творчі звіти;
  • виставки набутого досвіду;
  • участь у ярмарках пед.. технологій;
  • публікації у фахових журналах;
  • проведення відкритих уроків.

5. Участь у конкурсах педагогічної майстерності різних рівнів

Очікувані результати:
  1. Підвищення престижу професії педагога.
  2. Навчання педпрацівників школи ефективному використанню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
  3. Розвиток творчого потенціалу вчителя.
  4. Упровадження нових освітніх технологій у навчально-виховний процес.
  5. Узагальнення й поширення власного педагогічного досвіду.
  6. Готовність учителя до впровадження сучасних інноваційних технологій
Критерії оцінювання:
  1. Підвищення рівня професійної компетентності вчителя.
  2. Здійснення самоосвітньої діяльності педагогами.
  3. Постійні публікації у видавництвах Всеукраїнського рівня.
  4. Участь учителів у професійних конкурсах.
  5. Підвищення якості освітнього процесу
СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ЗАСОБАМИ Microsoft Power Point
Microsoft Power Point – це популярний додаток для створення презентацій для різних сфер людської діяльності. Їх можна використовувати для:
  • — унаочнення навчального матеріалу;
  • — управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів;
  • — контролю та перевірки засвоєння навчального матеріалу;
  • узагальнення та систематизації знань;
  • — сфери бізнесу;
  • — рекламування товарів, послуг;
  • — створення фотоальбомів тощо.
Вимоги до структури та змісту навчального матеріалу
  1. Стислий виклад матеріалу, максимальна інформативність тексту.
  2. Використання слів і скорочень, уже знайомих учню.
  3. Відсутність нагромадження, чіткий порядок у всьому.
  4. Ретельно структурована інформація
  5. Наявність коротких та лаконічних заголовків, маркованих та нумерованих списків.
  6. Важливу інформацію (наприклад, висновки, визначення, правила тощо) треба подавати великим та виділеним шрифтом і розміщувати в лівому верхньому кутку слайда
  7. Другорядну інформацію бажано розміщувати внизу слайда.
  8. Кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац.
  9. Головну ідею треба викласти в першому рядку абзацу.
  10. Використовуйте табличні форми подання інформації (діаграми, схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що дасть змогу подати матеріал компактно й наочно.
  11. Графіка має органічно доповнювати текст.
  12. Пояснення треба розміщувати якнайближче до ілюстрацій, із якими вони мають з'являтися на екрані одночасно.
  13. Інструкції до виконання завдань необхідно ретельно продумати щодо їх чіткості, лаконічності, однозначності.
  14. Використовуйте емоційний фон (художня проза запам'ятовується краще, ніж спеціальні тексти, а вірші — краще, ніж проза).
  15. Усю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок.
  16. Продуктивність навчання збільшується, якщо одночасно задіяні зоровий і слуховий канали сприйняття інформації
Вимоги до врахування фізіологічних особливостей сприйняття кольорів та форм
  • Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий).
  • Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений).
  • Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий.
  • Поєднання двох кольорів — кольору знака й кольору фону – суттєво впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні).
  • Найкраще поєднання кольорів шрифту та фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому.
  • Кольорова схема має бути однаковою для всіх слайдів.
  • Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність сприйняття інформації.
  • Чіткі, яскраві малюнки, які швидко змінюються, миготять, легко «вхоплює» підсвідомість, і вони краще запам'ятовуються.
  • Будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує якість сприйняття матеріалу, відвертає увагу, порушує її динаміку.
  • Показ слайдів із фоновим супроводженням нерелевантних звуків (пісень, мелодій) викликає швидку втомлюваність, сприяє розсіюванню уваги і знижує продуктивність навчання.
Додаткові вимоги до змісту презентації
  1. Кожен слайд має відображати одну думку.
  2. Текст має складатися з коротких слів та простих речень.
  3. Рядок має містити 6—8 слів.
  4. Всього на слайді має бути 6—8 рядків.
  5. Загальна кількість слів не повинна перевищувати 50.
  6. Дієслова мають бути в одній часовій формі.
  7. Заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення слайду.
  8. У заголовках мають бути і великі, і малі літери.
  9. Слайди мають бути не надто яскравими – зайві прикраси лише створюють бар'єр на шляху ефективної передачі інформації.
  10. Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох.
  11. Підписи до ілюстрації розміщуються під нею, а не над нею.
  12. Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі.
ПОРАДА. Перед створенням презентації бажано:
  • Визначити тему та призначення презентації
  • Створити схему (сценарій) презентації
  • Спланувати зміст усіх слайдів, їх стиль.

Портфоліо вчителя

Узагальнення і систематизація педагогічних досягнень

«Портфоліо» в перекладі з французької означає «викладати», «формулювати, «нести» і «лист», «сторінка або «досьє», «збірник досягнень»; у перекладі з італійської - «папка з документами», «папка спеціаліста». (Словник іноземних слів). Кожним педагогом в рамках спільної методичної теми ведеться власне дослідження за індивідуальною темою. Результати цієї робот узагальнюються на засіданнях шкільних і міських методичних об’єднань, публікуються статті в збірках і педагогічних виданнях. У кожного вчителя є науково-методична тека (портфоліо), в якій зібрана по розділах вся інформація про діяльність педагога, його досягнення, хід роботи над дослідницькою темою. Згідно сучасних словників, портфоліо - це повна збірка власних досягнень, своєрідне досьє. Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті вчителем у всіляких видах діяльності: навчальній, виховній, творчій, методичній, дослідницькій.

Вимоги до оформлення портфоліо і принцип роботи
  1. Системність і регулятивність самомоніторингу
  2. Достовірність
  3. Об’єктивність
  4. Націленість автора на самовдосконалення
  5. Структуризація матеріалів, логічність і лаконічність усіх письмових пояснень
  6. Акуратність і естетичність оформлення
  7. Цілісність, тематична завершеність представлених матеріалів
  8. Наочність результатів роботи
  9. Технологічність

Основна мета портфоліо - оцінювання роботи вчителя за темою самоосвіти, характеру його діяльності, відстежування творчого і професійного зростання вчителя, сприяння формуванню навичок рефлексії (самооцінки). Структура портфоліо може бути різною.

Пропонуємо можливі розділи портфоліо
РОЗДІЛ 1. Даний розділ включає матеріали, що відображають досягнення вчителя в різних областях:
  • прізвище, ім'я, по батькові, рік народження;
  • освіта (що і коли закінчив, отримана спеціальність і кваліфікація за дипломом);
  • трудовий і педагогічний стаж роботи в даному навчальному закладі;
  • підвищення кваліфікації (назва структури, де прослухані курси, рік, місяць; проблематика курсів);
  • копії документів, що підтверджують наявність вчених і почесних звань і ступенів;
  • найбільш значимі урядові нагороди, грамоти, листи подяки;
  • дипломи різних конкурсів;
  • інші документи на розсуд того, хто атестується.

Цей розділ дозволяє судити про процес індивідуального професійного розвитку педагога.

РОЗДІЛ 2. Результати педагогічної діяльності. У цей розділ поміщаються:
  • матеріали про результати освоєння учнями навчальних програм і сформованості знань, умінь і навичок;
  • порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за 3 роки на підставі контрольних зрізів знань, участі вихованців у шкільних та інших олімпіадіх, конкурсах;
  • результати поміжної і підсумкової атестації учнів;
  • інформація про наявність медалістів;
  • відомості про вступ до вузів і т.п.

Матеріали даного розділу повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності вчителя, що атестується, за певний період.

РОЗДІЛ 3. Науково-методична діяльність. Цей розділ містить методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:
  • обґрунтування вибору того, хто атестується, навчальної програми і комплекту навчально-методичної літератури;
  • обґрунтування вибору освітніх технологій;
  • обґрунтування вживання в своїй практиці тих або інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів;
  • використання інформаційно-комунікативних технологій в навчальному процесі, технологій навчання дітей з проблемами розвитку;
  • робота в методичному об’єднанні, співпраця з районним методичним кабінетом, вузами та іншими установами;
  • участь у професійних і творчих педагогічних конкурсах;
  • участь у методичних і предметних тижнях;
  • організація і проведення семінарів, «круглих столів», «майстер-класів» тощо;
  • розробка авторських програм;
  • проведення наукових досліджень;
  • підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті;
  • інші документи
РОЗДІЛ 4. Позаурочна діяльність. Розділ містить документи:
  • список творчих робіт, рефератів навчально-дослідницьких робіт, проектів, виконаних учнями по предметах;
  • список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів та інше;
  • сценарії позакласних заходів, фотографії і електронні носії із записом проведених заходів (виставки, екскурсії, брейн-ринги, усні журнали, КВК тощо);
  • програми роботи гуртків і факультативів;
  • інші документи, що стосуються позаурочної діяльності вчителя
РОЗДІЛ 5. Навчально-матеріальна база. У цьому розділі поміщається виписка з паспорту навчального кабінету (при його наявності):
  • список словників та іншої довідкової літератури по предметах;
  • список наочних посібників (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети тощо);
  • наявність технічних засобів навчання (телевізор, музичний центр, DVD тощо);
  • наявність комп’ютера та комп’ютерних засобів навчання (програми віртуального експерименту, контролю знань, мультимедійні підручники і т.п.);
  • аудіо- і відео посібники;
  • наявність дидактичного матеріалу, збірок завдань, вправ, приклади рефератів і творів;
  • показники якості навченості учнів; інші документи за бажанням вчителя.

Коментар до портфоліо мати бути вдумливим, таким, що відображає власні думки вчителя відносно його діяльності, дає повну картину творчого зростання педагога. Він може бути представлений у вигляді окремого листа читачеві, виступу, пояснювальної записки тощо. Підходи до побудови портфоліо можуть бути різноманітними залежно від індивідуальних особливостей учителя. Важливо, щоб вчитель проаналізував свою роботу, власні успіхи, узагальнив і систематизував педагогічні досягнення, об’єктивно оцінив свої можливості і побачив способи подолання труднощів і досягнення вищих результатів.

Кiлькiсть переглядiв: 21704