Інформація про накази МОЗ України щодо "Довідки учня про результати медичного профілактичного огляду" і "Карти профілактичних щеплень"

Детально

ДИТИНА ЙДЕ У ПЕРШИЙ КЛАС.

За основу готовності приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі. Батькам слід пам'ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить; хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду, знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме від готовності залежить адаптація малюка до шкільного життя, оволодіння ним навчальною діяльністю, врешті-решт, формування особистості. Часто батьки, а іноді й учителі вважають основними показниками готовності до школи знайомство дитини з літерами, уміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак не тільки це впливає на успішність навчання. Адже формування даних умінь передбачається програмою для першого класу.

Як підготувати дитину до першого класу?

Як же правильно підготувати дитину до школи, щоб вона почувала себе упевнено в новому колективі?
Якщо Ваша дитина йде в школу після садка, то вона вже, швидше за все, звикла бути між однолітками. Хоча в першому класі буде все по – іншому: новий розпорядок дня, перший учитель, знайомство з однокласниками. Усі ці події викличуть у Вашої дитини масу нових емоцій і вражень. Якщо майбутній першокласник піде в школу з дому, не відвідуючи дитячий сад до цього і звик бути постійно з Вами, можливо, що період адаптації для нього проходитиме важче. Хоча не завжди це твердження вірно і залежить все від дитини, від його характеру. Адже кожна дитина ― це індивідуальність. У наш час діти зазвичай ходять на підготовку перед першим класом в школу впродовж року або півроку. Упізнають учителя, дітей з якими вчитимуться. Але щоб Ваша дитина почувала себе упевнено в школі психологи рекомендують діяти по такому плану:

1.Показати дитині майбутню школу.

Обов’язково влаштувати малюкові детальну екскурсію. Зайти всередину школи, показати першокласникові місце, де він проводитиме учбовий час – клас, спортивний зал, їдальню, туалет, медпункт і інше. Це усе необхідно, щоб малюк звик і запам’ятав, що де знаходиться на новій місцевості. І не втрачався, особливо в перші дні.Зверніть увагу – прогулянки до школи треба здійснювати як можна частіше, щоб дитина добре запам’ятала дорогу (на випадок, якщо з часом ходитиме або повертатиметься з школи самостійно). А також, щоб розрахувати, яку кількість часу займає дорога в школу, спокійним кроком, без поспіху і страху запізнитися.

2. Навчити дитину збирати речі в школу.

Поясніть майбутньому першокласникові, що необхідно навчиться самостійно готуватися до учбового дня: надівати форму, збирати рюкзак. Батьки повинні показати, що і куди класти, щоб в портфелі легко можна було знайти потрібну річ.

3.Прокидатися рано.

Щоб малюк не позіхав на першому уроці, Вам доведеться змінити його розпорядок дня – і поступово привчити вставати раніше(заздалегідь розрахуйте, в який час повинна вставати дитина, щоб устигати зібратися в школу без поспіху і гонки). Місяця до початку зайняття якраз вистачить, щоб малюк звик до нового розкладу без стресу для організму. Це важливо, особливе якщо у Вас маленький “ сонько ”, якого важко розбудити уранці.

4. Привчити до порядку в кімнаті.

Можна у формі гри – показати і розповісти чаду, як важливо, щоб кожна річ знаходилася на своєму місці. Придумайте разом з малюком, де “ житимуть ” олівці, книги, зошити, фломастери, портфель, шкільна форма і інше. І поясните, як важливо, щоб кожна річ знаходилася на своєму місці. Головне, щоб дитина звикла дотримуватися порядку і чистоти у себе в кімнаті.
Не лякати школою і поганими оцінками.
Навіть якщо малюк не слухається або погано поводиться, не варто його лякати (нехай навіть у виховних цілях) фразами типу «скоро почнеться доросле життя», «в школі тебе навчать, як поводитися», «якщо не слухатимешся, вчителька тебе покарає» і інше.А також нехай малюк завжди знає, що в школу він йде за знаннями, а не за оцінками. Тому якщо він отримає «двійку», нехай не боїться йти додому c поганою оцінкою і не думає, що батьки його розлюблять. Тільки не перестарайтеся.

5. Займатися з малюком «уроками» у формі гри, щоб тренувати пам’ять, мову, увагу і інше.

Наприклад, прочитайте казку і попросіть дитину розповісти, що найбільше запам’яталося, запропонуєте намалювати вподобаних героїв і т. д. Допомагайте чаду, ставте навідні питання, роздумуйте разом з ним. Так Ваш малюк вчитиметься висловлювати свою думку і не розгубиться, коли вчителька запитуватиме його на уроках. Дитину необхідно готувати до школи не безпосередньо в останній рік, а робити треба це поступово, розвиваючи кругозір Вашого малюка, його уміння і навички.

  • Кращими способами розширити горизонт знань дитини являються бесіди з ним про життя, читання книг і їх обговорення.
  • Вивчення букв і цифр, геометричних фігур і кольорів, понять право/ліво, великий/маленький, широкий/вузький повинно бути також на належному рівні.
  • По можливості сформуйте уміння читати(хоч би по складах) і рахувати(хоч би в межах 10).
  • Обов’язковим є розвиток дрібної моторики, тобто зайняття на розвиток спритності кистей і пальчиків. Це необхідно як для розвитку уміння писати, так і для розвитку мови(обидва ці центри «зчеплені» в структурі дитячого мозку). Необхідно більше малювати, ліпити, працювати з конструктором, уміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистинок, монет ( із них можна викладати картини і аплікації). Усе це розвиває також увагу і почидючість
  • Ттренування пам’ять дитини: заучуйте з нею вірші і пісні.
  • Важливо тренувати уміння аналізувати, класифікувати: просіть дитину структурувати історію, виявити, що сталося спочатку, що потім (причинно-наслідкові зв’язки); розвивайте уміти збирати з частин картинки ціле, розкладати предмети за якою-небудь ознакою
Проте слід пам’ятати, що нерідко батьки сприймають своє чадо як деяку «посудину», яку слід наповнити знаннями, а не як факел, який потрібно запалити.

Підходи ці принципово різні – якщо вибраний перший, дитина займає в процесі «навчання» пасивну позицію і в першому класі з’ясовується, що при широкому діапазоні «вкладених» в нього знань його власна готовність і бажання вчитися близькі до нуля. Починаються претензії батьків до учителя: «як же так, адже він у мене такий розумний»! Але дитина, як з’ясовується, нічого не може і не хоче робити за власною ініціативою – тому увесь його багаж знань так і лежить «мертвим вантажем», не приносячи користі його власникові. Крім того, діти, які мають гарну пам'ять, можуть бути, що парадоксально, до школи готові слабо, якщо володіють низьким рівнем психологічної, особистісної зрілості та комунікативної (соціально-психологічної) готовності до школи.

Тобто, крім запасу знань, дитині необхідно також:
  • Володіти і комунікативними та соціальними навичками – тобто вміти спілкуватися, розуміти і головне застосовувати в повсякденному житті морально-етичні норми, прийняті в суспільстві, де він живе;
  • Не боятися вступати в контакти з дорослими й однолітками;
  • Уміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречною агресії – або, навпаки, зайвої боязкості;
  • Усвідомлювати сенс процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;
  • Уміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;
  • Мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;
  • Уміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (приміром, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань). Якщо Ви з першого класу візьмете це на свої батьківські плечі, то з вірогідністю 70% цей обов’язок залишиться на них до випускного балу;
  • Мати позитивне відношення до самого собі.

Важливо пам’ятати, що окрім готовності голови не менш важлива і готовність тіла: навантаження на імунітет в перший шкільний рік буде серйозним, тому в останнє літо перед вступом в 1 клас було б добре окрім навчання зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині потрібний багато рухатися (у ідеалі – зайняття в спортивній секції, яке дає окрім здоров’я також і дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування. Якщо у малюка є порушення здоров’я, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації відносно корекції стану і організації процесу навчання(можливо, доведеться навіть вибрати спеціальну школу).
Отже, озброєні усіма цими знаннями, Ви легше осилите дорогу до школи.

Проте пам’ятаєте: найголовніше для першокласника – не уміння і навички, а упевненість у своїх силах і у батьківській підтримці, що б не відбувалося в школі. Удачі Вам.
ТЕСТ. Чи готова дитина до школи

1. Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

2. Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається та навчатися їй буде цікаво?

3. Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

4. Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

5. Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень?

6. Чи може Ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?

7. Чи вміє вона відмінювані іменники за числами (наприклад, олівець олівці)?

8. Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

9. Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?

10. Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання ті додавання одиниці?

11. Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?

12. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

13. Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

14. Чи може вона зібрати пазли з п'яти частин за хвилину?

15. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

16. Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

17. Чи любить Ваша дитина самостійно працювати - малювати, збирати мозаїку тощо?

18. Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

15-18- Ваша дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10-14- Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви відповіли "ні", підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше- почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть Вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

Показники загальнопізнавального розвитку дитини (що повинна знати і вміти дитина шести років):

1) має знання про природне довкілля тієї місцевості, де проживає;

2) розпізнає 3-5 (і більше) видів дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів; кімнатних рослин; ягід, овочів, фруктів; лікарських рослин; знає назву будову рослин, умови і місце зростання, розуміє їх значення у природі та житті людини;

3) розрізняє тварин своєї місцевості: свійських, перелітних і тих, що зимують, птахів; диких звірів, свійських тварин, безхребетних (черви, молюски, раки, павуки, комахи), прісноводних та акваріумних риб, плазунів. Знає назву, будову і спосіб їхнього життя, цікаві особливості поведінки, значення у природі та у житті людини;

4) знає властивості повітря, води, ґрунту, може пояснити їхнє значення у природі та у житті людини;

5) знає, які види водойм (річки,озера, моря) є в місцевості, де проживає, їх назву, значення у природі та у житті людини; володіє елементарними правилами природокористування, безпечної поведінки тощо.

Загальні поради батькам першокласників

1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

3. Не підганяйте її, розрахувати час - це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.

4. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.

5. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!", "Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.

6. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня).

7. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

8. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

9. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.

10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то ..." Часом умови ставляться важкі - й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.

12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.

15. Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

16. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день - і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати її.

10 речей, які повинні зробити батьки першокласника

1. Малюк, швидше за все, буде хвилюватися і сам прокинеться вдосвіта. Прикрасьте його кімнату повітряними кульками, плакатом із веселим надписом.

2. Багато хто з батьків вважає, що подарунків цього дня робити не обов’язково. Між тим яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання і, з іншого боку, підкреслить важливість події.

3. Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом з дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього… і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!

4. На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!

5. Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк вперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч із ним.

6. Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.

7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила і, обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть, якщо вона вмудрилася щось загубити).

8. Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.

9. Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.

10. Засинаючи, дайте собі слово бути стосовно дитини й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!

Поради батькам учнів 5-х класів

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?» Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

9. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся, наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень - вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між її інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливих зусиль прикладайте для того, щоб підтримувати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникати великих змін чи порушень у домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Кiлькiсть переглядiв: 2630