Освітня організація “ Навчай для України ”запрошує учнів ліцею долучитися до участі у проєкті “ Освітній Суп ”!

Реєстрація до 09.04.2023 р.!!!

Докладніше


Департамент освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації. Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського

Про проведення моніторингового дослідження ефективності національно-патріотичного виховання дітей та молоді Полтавської області

ДОКЛАДНІШЕ

Примітка: у документі є посилання на опитувальник, будь-ласка, пройдіть опитування.

ВАЖЛИВО!!!

Про розповсюдження брошури "Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям"

14.11.2022 року за номером 13192.2/22/48.2 виданий лист Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо діяльності створеного на базі Секретаріату Уповноваженого Консультаційного центру для надання допомоги сім’ям з дітьми за принципом «єдиного вікна».

Інформація про діяльність Консультаційного центру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
Консультаційний центр надає підтримку громадянам України у режимі онлайн та офлайн щодо:
  • роз’яснення можливих шляхів повернення дитини або сімей з дітьми на підконтрольну Уряду України територію;
  • отримання свідоцтва про народження дитини в умовах воєнного стану або його легалізації, якщо документ отриманий на непідконтрольній території;
  • встановлення контакту з дитиною, яку вивіз один із батьків за кордон;
  • заповнення форми розшуку дитини або заявки на отримання допомоги дітям, які зазнали травмувань внаслідок війни;
  • інші питання, пов’язані з порушеннями прав людини.
Тут ви можете повідомити:
  • про дитину, яка загубилася;
  • про злочин, скоєний проти дитини;
  • якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;
  • якщо вам відомі факти депортації дитини;
  • про примусову зміну громадянства та документів дитини;
  • про інші порушення прав дитини під час війни.
В режимі онлайн:
  • 0800-50-17-20 (безкоштовно)
  • 044-299-74-08(для дзвінків із-за кордону)
  • hotline@ombudsman.gov.ua
В режимі офлайн під час особистого звернення:
  • понеділок - четвер з 9:00-13:00, 13:45-18:00
  • пʼятниця з 9:00-13:00, 13:45-17:00,
  • вихідні дні — субота, неділя
  • Адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8
Додатково надаємо консультації: через портал «Діти війни» — сайт: https://childrenofwar.gov.ua/
ПОРАДИ БАТЬКАМ

Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне із основних завдань батьків.

Як підримати дітей у цей непростий час війни

Як підтримати дитину. Яка переживає посттравматичний стрес
Експерти проєкту «Підтримай дитину» підготували базові поради для дорослих, як доречно будувати стосунки з дитиною, що переживає посттравматичний стрес. Вони допоможуть налагодити контакт, заспокоїти та виявити піклування про дитину:
  • подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей;
  • частіше обіймайте та притуляйте дитину до себе;
  • говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом;
  • приділяйте дитині якомога більше часу та уваги;
  • постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці;
  • поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося;
  • намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із братами, сестрами, близькими родичами;
  • дотримуйтеся звичного режиму дня, створюйте умови для ігор та відпочинку;
  • відповідаючи на запитання дитини про події, що відбулися, пояснюйте усе простими словами, уникайте подробиць, що можуть налякати, а також пояснюйте, що відбувається у поточний момент;
  • намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців, від розпитування сторонніми про події, які можуть травмувати її психіку;
  • дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно;
  • будьте терплячими, якщо дитина починає поводитися, як діти молодшого віку;
  • дозвольте дитині сумувати, вислуховуйте її думки і страхи без осуду, питайте, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб почуватися в безпеці;
  • чітко визначте правила поведінки дитини та поясніть їх;
  • заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку можливість

/Files/slider/e208d5104268085aecc7ece94f6f710e_XL.jpg

10 порад батькам, опікунам, прийомним батькам, як забезпечити дітям безпеку в інтернеті.

Всі батьки хочуть вберегти свою дитину від небезпеки: і реальної, з зовнішнього світу, і віртуальної, яка загострилась в останнє десятиліття. Ця проблема вимагає від дорослих не тільки володіння педагогічними навиками, але і конкретними знаннями на рівні впевненого користувача інтернету.

1. Спілкуйтеся

Постійно розмовляйте з дітьми та підлітками про важливість кібербезпеки. Слухайте Ваших дітей та налаштуйтесь, що не все почуте Вам сподобається. Але саме Ваша реакція визначить чи буде дитина і надалі ділитися з Вами тим, що відбувається. Схвалювати все сказане дитиною непотрібно, вона повинна відчувати, що може спокійно розповісти про те, що відбувається.

2 Дійте відкрито

Нехай дитина сидить в загальній кімнаті, де Ви можете в будь-який момент побачити, чим дитина займається в мережі: інтернет дає доступ до всього світу, та одночасно відкриває доступ світу до дитини. Ви би не дозволили незнайомим людям заходити в дитячу кімнату, щоб поспілкуватись з Вашими дітьми, правда? Отже, Ви не повинні дозволяти дитині користуватися інтернетом приватно – вона гарантовано полізе досліджувати те, до чого їй не варто наближуватись в жодному разі.

3.Поясніть, чим небезпечні незнайомці

Не втомлюйтесь пояснювати дітям, що в інтернеті багато поганих людей, які зовсім не піклуються про їх інтереси. Діти часто цього не розуміють. Пояснюйте їм, що злочинці можуть за ними слідкувати, можуть їх обманути, але, нажаль, діти більше бояться, що їх фото побачать батьки чи вчитель, а не педофіл чи кіберзлочинець.

4.Будьте наставниками

Багатьом підліткам комфортніше, якщо в них в друзях будуть батьки. Але з віком ця ідея може перестати їм подобатись. Наприклад, вони можуть таємно від Вас створити інший акант. Запропонуйте їм вибрати іншого дорослого, якого Ви знаєте і довіряєте, в якості провідника в інтернеті:старший брат чи сестра, дядько, тітка.

5.Розберіться в соціальних мережах

Знайте, в яких соціальних мережах зареєстрована Ваша дитина і як вони працюють. Самі користуйтеся цими соцмережами. Це кращий спосіб дізнатися, як використовується дана мережа – в добро чи в зло для дітей. Не бійтесь, нічого складного в цьому немає.

6. Включайте налаштування безпеки.

Перевіряйте разом з дитиною цифрові сліди і налаштування безпеки: попросіть дітей ввести в пошукову стрічку Google їх ім’я та прізвище (та і себе також перевірте). І тоді попросіть дітей пояснити Вам, як працюють налаштування конфіденційності в мережах. Якщо вони можуть пояснити, отже, розуміються на цьому і знають, як ними користуватися.

7. Відслідковуйте контент

Розмовляйте з дітьми про те, що вони поширюють. Поясніть дитині, що інтернет – ненадійне місце, останнім часом ніхто не може дати гарантію, що акант не зламають, фотографії не вкрадуть, не дивлячись на налаштування конфіденційності. Навіть неопубліковані фото зберігаються в хмарі, яку потім можна зламати.

8. Відключіть геолокацію

Попросіть дітей відключити функцію геолокації на всіх сайтах, якщо вона включена, то від слідкувати користувача дуже легко.

9. Застосуйте батьківський контроль

Не сильно покладайтесь на програми батьківського контролю. Діти легко знаходять в мережі способи обійти блокування. Краще довірливі бесіди з дитиною і заборона користуватись інтернетом за зачиненими дітьми. Це складніше, але ефективніше.

10. Дивіться історію в браузері

Якщо необхідно, передивляйтеся історію доступу: а які сайти заходила дитина. Отримайте доступ адміна – і зможете передивлятися історію, фільтрувати і блокувати сайти, покращувати налаштування безпеки. Пам’ятайте, що говорити про всі Ваші кроки також важливо, щоб між Вами і Вашою дитиною не пропала довіра. І, на кінець, коли Ваша дитина робить вірні речі онлайн, похваліть її. Похвала в цій темі дуже багато означає, адже саме поведінка дітей в мережі так часто критикується


Безпечне освітнє середовище та формування поведінки дітей в Інтернеті

Міністерство надзвичайно стурбоване трагічними подіями, що сталися з підлітками через небезпечні ігри в соціальних мережах. Створення безпечного освітнього середовища, зокрема в інтернеті, формування навичок цифрової грамотності та поведінки у дітей у всесвітній мережі є важливими завданнями.

1. Зокрема, на сайті МОН можна знайти розділ“Безпека дітей в Інтернеті”для підвищення рівня обізнаності батьків і вчителів. Крім того, діють телефони "гарячих ліній", за якими діти можуть отримати психологічну підтримку в разі, якщо вони потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації, зокрема випадки, пов’язані із соціальними мережами.

  • Національна дитяча гаряча лінія: 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних),116111(безкоштовно з мобільних).
  • Безкоштовна цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства –15-47.
  • Безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства –116-123.

2. На платформі цифрової освіти ДІЯ також можна знайти освітній Серіал для батьків"Безпека дітей в інтернеті"про те, як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних інтернет-спілок, сексуального насильства.

3. На сайті Міністерства цифрової трансформації оприлюдненоонлайн-посібник"COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів".У ньому розміщена інформація про найбільш актуальні проблеми віртуального життя дітей, способи розв’язання проблем та захист дітей онлайн під час карантину.

Ми спільно маємо відслідковувати нові тенденції в цифровому середовищі, вчасно на них реагувати та підвищувати обізнаність батьків, вчителів та дітей щодо можливих ризиків.

Про вплив соцмереж на дітей

На Київщині дві семикласниці отруїлися препаратом "Дротаверин". Одна дівчина померла. Школярки наковталися таблеток–по 40 штук кожна. Ймовірно, трагедія трапилася через інтернет-челендж у соціальній мережі TikTok. "Вони надивилися відео в TikTok на кшталт: "Випий 40 таблеток і подивись, що буде", – вважають у поліції. Це не перший нещасний випадок, який трапився через вплив соцмереж. Ще у 2017-му у Вконтакте були ігри, як-от "Синій кит", які доводили дітей до самогубства. У США через #skull-breakerChallenge дитині розбили голову. Не завжди інтернет-челенджі небезпечні. Але до них завжди треба ставитися з обережністю. Тому "Українська правда. Життя" вирішила дізнатися:

  • які бувають челенджі;
  • чому ми беремо в них участь;
  • яку небезпеку несуть челенджі;
  • як реагувати батькам на те, що їхні діти активно долучаються до цього тренду;
  • як розпізнати небезпечний челендж.

З цими питаннями допомогли розібратися: психологиня Марта Приріз, доцентка кафедри культурології Українського католицького університету Ірина Старовойт, психолог Наріман Дарвішов, доктор в галузі соціальних наук, викладач та дослідник Київської школи економіки Тимофій Брік.

Чому ми беремо участь у челенджах.

Челендж – це можливість покращити самооцінку та перевірити свої здібності. Іноді це може бути перевірка "на слабо", розповідає психологиня Марта Приріз. На думку доцентки кафедри культурології Українського католицького університету Ірини Старовойт, це явище – один із найархаїчніших сценаріїв людської культури. "Усе відбувається за принципом: я зміг отаке, а ти зможеш? Це частина конкурентоздатності і самоствердження",– додає Ірина. Різниця лише в тому, що раніше люди могли конкурувати тільки з тими, кого зустріли віч-на-віч. Тепер же у гру можна втягнути мільйони людей. Також мотивацією участі може бути бажання належати до певної групи або бути більш видимим в суспільстві. "Це потреба людини заявити всьому світу: "Я є",– розповідає психологиня. Коли людині бракує уваги, її бажання бути помітною бодай кимось може перетворитися у потребу брати участь в челенджах, додає Приріз. Ви можете сказати: "Тьху, який челендж! Ніколи не брала у ньому участь і не буду". Це означає, що у вас, можливо, немає потреби у публічності, або ви задовольняєте потребу в увазі, покращенні своєї самооцінки по-іншому. "Таких способів мільйони, челендж – лише один із", – розповідає Марта Приріз Ще однією із причин участі в челенджах може бути дофамін – гормон радості і задоволення. Але не завжди, іноді це природне бажання знати про себе більше, про свої обмеження і можливості.

Коли і як з’явилися челенджі

Перші згадки про челенджі з’явилися ще у 90-ті. Спершу їх транслювало телебачення. Один з найдавніших прикладів – the Saltine Challenge (Крекерний челендж), у якому учасникам потрібно було з’їсти 6 крекерів за 60 секунд не запиваючи. Згодом гра стала популярною на YouTube. Одне із найдавніших відео, які ми могли знайти, опубліковане 14 років тому.

Небезпечні челенджі

Нам може здаватися, що це просто розвага. Проте це не завжди так. Окрім безневинних існують небезпечні інтернет-челенджі, які можуть шкодити здоров’ю і навіть життю.

TidePod Challenge. У цьому челенджі учасники їдять капсули з пральним засобом Tide PODS. Чому? У 2012 році компанія Procter&Gamble випустила капсули. Спершу їх почали їсти маленькі діти – це нагадувало їм цукерки. Наприклад, упродовж 2019 року в США вже майже 5 тисяч малюків до 5 років проковтнули таблетки з пральним засобом. Найбільше зафіксували у 2015-му – понад 13 тисяч випадків. Уперше TidePod Challenge з’явився у 2017 році. Насправді блогер не їв капсулу. Це був жарт. Але деякі підлітки прийняли виклик серйозно.

Рекламні кампанії

Вірогідно, Procter&Gamble не планувала розрекламувати себе за допомогою госпіталізованих дітей з пральним засобом у шлунку, проте деякі компанії користуються інтернет-челенджами як інструментом просування своїх послуг і продуктів. "Вони не вимагають виходити за межі комфорту і за рамки культури споживання, а навпаки, хочуть вас втримати на декілька сот хвилин і доларів довше. Наприклад: "Придумай несподіване застосування нашому продукту, поділися цим відео з друзями і отримай промокод", – пояснює культурологиня Ірина Старовойт. Також деякі відомі бренди намагаються асоціювати себе з важливою соціальною темою, стилем життя, ідеологією, розповідає аспірант кафедри психодіагностики та клінічної психології КНУ імені Тараса Шевченка Наріман Дарвішов: "Будь-який активний соціальний процес, який вдалося пов’язати з брендом, буде слугувати сильним джерелом реклами, до якої ще й буде знижена критичність. Челенджі не є винятком". Тому перед тим, як брати участь у челенджі, варто запитати себе: "Чи може це бути комусь вигідно?" та "Як саме?", радить психолог.

Соціальні челенджі

Челенджі не завжди небезпечні та підступні. Вони ще й соціальні. Наприклад, за допомогою Ice Bucket Challenge збирали гроші у фонд з вивчення аміотрофічного бічного склерозу. В Україні челендж набрав трохи іншого забарвлення: люди жертвували кошти на армію, на лікування дітей або на іншу благодійність. Такі челенджі можна назвати різновидом онлайн-активізму, розповідає доктор в галузі соціальних наук, викладач та дослідник Київської школи економіки Тимофій Брік. "Вони можуть бути корисними, тому що їхня мета – навчити людину і розвинути в ній просоціальні риси. Людина сприймає їх як гру, але в її голові тим часом закарбовується просоціальна поведінка", – додає психологиня Марта Приріз. Водночас Тимофій Брік вважає, що онлайн-активізм переоцінений. "Люди демонструють свою прихильність символічно, але реальної участі не беруть. Тобто людина може поставити лайк, але не обов’язково дасть грошей", – пояснює свою думку соціолог. Експерт розповідає, що навіть такі успішні челенджі як Ice Bucket Challenge, не можуть повторити свого успіху. Коли його вдруге запустили в 2015 році, активісти змогли зібрати лише 0,9% від попередньої суми. Дослідники вказують, що 1 із 4 учасників челенджу навіть не згадав про бічний аміотрофічний склероз. І тільки 1 з 5 учасників уточнив про благодійність. Політика є винятком–заклики у соцмережах тут спрацьовують,розповідає соціолог. "Соцмережі більш успішні для політичної мобілізації у випадку протестів. Але треба розуміти, що заклик та політична мобілізація – не челендж. Заклик іде від руху чи кандидата до людей напряму. Скоріш, вони допомагають координації для вже існуючої групи. Існують дослідження, які підтверджували цю тезу і для Євромайдану, і для протестів в Росії", – додає Брік.

Чому діти та дорослі беруть участь у небезпечних челенджах

"Якщо челендж не несе шкоди, він, ймовірно, матиме меншу популярність. А люди люблять дивитися на різний треш. І коли людина бере участь у такому челенджі, розуміє, що, ймовірно, матиме більшу популярність", – розповідає Марта Приріз. У соціальних челенджах мотивація може відрізнятися. "Якщо я хочу показати, що соціально свідома, тоді я беру участь в нешкідливих челенджах, пов’язаних з культурою, освітою чи екологією. Так я пропагую свої цінності. І це не про привернення уваги до мене як до конкретної людини і не про втішання мого его, а більше про демонстрацію цінностей через участь в челенджі",– додає психологиня. Такі челенджі, на думку експертки, можуть допомогти знайти однодумців.

Коли челенджі небезпечні

Окрім загрози здоров’ю і життю, челенджі можуть мати приховану небезпеку, особливо якщо людина бере у них участь регулярно. Тоді вона підсідає на увагу з боку публічності, розповідає психологиня. Самооцінка і сприйняття себе у людини починає повністю залежати від кількості переглядів, лайків і коментарів. "Для того, щоб я відчувала себе добре, я мушу далі брати участь в челенджах. Це стає моєю залежністю. І я починаю це робити не тому, що мені це в радість, а тому, що мушу це робити – інакше почуватимуся погано", – пояснює психологиня. Ще одна небезпека челенджів у тому, що формування віртуального образу може стати важливішим за реальність. "Соцмережі зараз для частини людей є більш значимі, ніж реальне спілкування. Зараз вони докладають більше зусиль до свого образу в соціальних мережах, ніж наживо. І коли на нього відгукуються, ми стаємо від цього залежними", – розповідає Марта Приріз.

Що робити батькам, якщо дитина хоче взяти участь у челенджі

Психолог Наріман Дарвішов радить:

  • Дізнатися якомога більше про челендж, перевірити, чи він безпечний для психічного та фізичного здоров’я;
  • Якщо він, на вашу думку, безпечний та несе позитивний виклик, сходинку та досягнення для дитини – варто підтримати дитину;
  • Якщо челендж небезпечний – варто поговорити та пояснити це дитині, впевнитися, що вона не братиме в цьому участь.
Як можна розпізнати небезпечний челендж:
  • він негативно впливає на інші сфери життя дитини та змінює поведінку;
  • дитина не може обговорювати челендж так само відкрито, як інші теми;
  • челендж прямо закликає до небезпечних дій;
  • челендж залучає до знайомства з людьми, особистість яких складно встановити.

"Заборона брати участь у челенджі доцільна лише тоді, коли інші способи зменшення шкоди перестають бути дієвими. Та й будь-яка заборона може посилити ефективність челенджу. Варто доносити інформацію про можливі шкідливі наслідки, небезпеку для здоров’я та репутації", – попереджає Дарвішов.

Як реагувати дітям на те, що їх батьки беруть участь у челенджі

"Вболівати за них! А якщо челендж є небезпечним – намагатися відмовити їх, чи повідомити інших дорослих", – радить психолог.

Вас також може зацікавити:
  • Навіщо кидати сир в дітей? Популярний інтернет-челендж піднімає багато питань
  • Як не налажати в інтернеті: поради експерта з цифрової безпеки
  • Цифрові права та онлайн безпека: як захистити дітей в інтернеті
  • Як запобігти суїцидам дітей через групи в соцмережах: 7 порад батькам

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках уFacebookта уTwitter. А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашуFacebook-групупро здоров'я та здоровий спосіб життя. Також ми ведемо корисний телеграм-канал "Мамо, я у шапці!".


Сім заповідей для батьків

1. Не вважайте дитину своєю власністю - вона Божа.
2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...
3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете Ви, - допоможіть їй стати собою
4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок - розуміти і втішати.
Ви - не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і у п’ять, і в п’ятдесят років.
5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
6. Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.
7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вам онуками.

Пам’ятка для батьків

  • Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти
  • Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності
  • Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою
  • Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини
  • Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною
  • Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе
  • Якщо дитина живе в розумінні й доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі

Десять «Золотих правил» для батьків

1.Не марнуйте часу дитини

У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищувати коефіцієнт розумового розвитку.

2.Формуйте самоповагу

Висока самооцінка додає сміливості, упевненості, формує вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборі друзів, у сім’ї

3.Навчіть дитину спілкуватися

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: це щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість, можливість спостерігати позитивні приклади соціального спілкування ( поведінка батьків, учителів), висока самооцінка, достатній запас слів, уміння підтримувати розмову.

4.Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом»

Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку, а нею визначається розвиток мови. Отже, із часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

5.Виховуйте відповідальність, порядність

Потрібно не лише пояснювати, що таке добре, а що погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

6.Навчайте дитину шанувати сім’ю

Добрі стосунки, любов і повага у сім’ї виховують краще за будь-які лекції.

7.Подбайте про гарне оточення

Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянди. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей, тому уважно придивіться, з ким товаришують ваші діти, поцікавтесь репутацією їх та батьків цих дітей.

8.Будьте вимогливими

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставляться високі вимоги, але не будьте тираном.

9.Привчайте дитину до праці

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід неодмінно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

10.Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі

Нехай вони все спробують, нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйтеся з дітьми. Пам'ятайте, якою буде Ваша дитина у дорослому житті, такою буде й Ваша старість!

Кiлькiсть переглядiв: 1978